Транзакційний аналіз

Транзакційний аналіз

Кожен із нас, так чи інакше, грає в ігри. І зараз я не про комп’ютери чи плейстейшн. Ігри у житті – це серія прихованих додаткових транзакцій, що слідують одна за одною, з чітко визначеним і передбачуваним результатом. Коротко кажучи, це серія дій, що мають за собою прихований зміст.

Багато з вас, мабуть, читали книгу Еріка Берна «Ігри, в які грають люди». Ця книга заслужено може вважатись настільною у більшості зі нас. Чому? Бо так просто і, водночас, поглиблено про маніпуляції, ігри та приховані мотиви не розповідав ще ніхто.

А поки говоримо про це з точки зору транзакційного аналізу – науки, що вивчає поведінку людей, методи їх взаємодії між собою. Варто почати з розуміння поняття транзакційного аналізу.

Транзакційний аналіз – це, коротко кажучи, аналіз спілкування людей між собою. А одиниця спілкування називається трансакцією. Основні теоретичні засади цього поняття викладені якраз у книзі Е. Берна «Ігри, в які грають люди». На дозвіллі обов’язково прочитайте цю книгу, а сьогодні у нас ціль інша – саме ознайомитись з основними позиціями та сценаріями ігор.

Існують три основні позиції індивіда у спілкуванні:

1. «Дорослий»;
2. «Батько»;
3. «Дитина».

«Дорослий» - его-стан, основною характеристикою якої є отримання, переробка, аналіз інформації. На основі цього приймається рішення про вид взаємодії з оточуючими та навколишнім світом.

Розпізнати цей его-стан в оточуючих можна за фразами, які вони вживають. Зокрема «Що ми знаємо про цей предмет?», «Останні дані вказують на…», «Тому я пропоную…». Уся діяльність з обробки інформації здійснюється з точки зору побудови логічних зв’язків та апелювання до розуму.

«Батько» - его-стан, у якій індивід виконує функцію ніби батьків: навчає, виховує, контролює, доглядає. Акцент робить на поведінці, що повторює його власну, говорячи «роби, як я».

Характерними фразами є «Піди і зроби…», «Ти зобов'язаний…», «Ти не повинен…», «Не дозволяється».

«Дитина» - его-стан, у якій індивід проявляє поведінку, притаманну дитині, спирається на творчість, інтуїцію, спонтанність, відкритість. Водночас, допускається і «бунт», впертість, капризність.

Впізнати такий тип можна за фразами, які найчастіше вживають «діти»: «Чому я?», «За що мене покарали?», «Давайте…», «Я хочу…», «Як чудово…».

Відповідно існують два типи взаємодії цих его-станів між собою: додаткові транзакції та перехресні транзакції.

Додаткові транзакції – це взаємодія між індивідами одного типу (Батько-Батько, Дитина-Дитина, Дорослий-Дорослий). Така транзакція передбачає реакцію іншого учасника спілкування, що відповідає очікуванням першого.

Перехресні транзакції – це взаємодія, реакції на яку є очікуваними, але не бажаними. Такий тип транзакції візуалізується взаємодією між різними «Я-станами» (стимул: «Дорослий» — «Дорослий»; реакція: «Батько» — «Дитина» та ін.).

Відповідно, кожен з цих типів є учасником життєвих сценаріїв -  «плану життя, зіставленого в дитинстві», отже дитина сама бере участь у своєму сценарії. Ерік Берн виділяє шість паттернів сценарного процесу:

1. «Доки не» — щось хороше може трапитись доки нетрапиться щось погане. Відповідає міфу про Геракла, що не міг стати богом, доки не здійснить складні та тяжкі подвиги.
2. «Після» — «після хорошого має трапитись щось погане». Відповідає міфу Дамокла, що бенкетував багато днів аж одного разу не помітив підвішений над собою меч і не міг спокійно жити післяцього далі.
3. «Ніколи» — подібно до Тантала, який в Аїдібув спраглим і голодним та не міг ані напитись, ані наїстись, хоч стояв у воді, а над головою у нього росли плоди, так і люди з подібним сценарієм постійно повторюють про свої невдачі, труднощі і вважають, що вони нічого з ними не можуть зробити.
4. «Завжди» — «неприємності завжди трапляються зі мною». Арахнупокарала богиня Афіна і вона мусила завжди плести павутину.
5. «Майже» — Сізіфпокараний богами в Аїді котив угору камінь і майже піднявши його на гору він не втримував його в руках і той знову падав. Такі люди майже досягають своєї мети, але «дійти до кінця» не можуть.
6. «Сценарій з відкритим кінцем» — «досягнувши цілі, я не знаю, що робити далі». В міфі про Філомену і Баукіса — стара подружня пара була перетворена богами на два дерева, що росли одне біля одного.

Отже, кожен із нас займає певну позицію у спілкуванні, і у кожного з нас формуються життєві сценарії. Чи впізнали ви себе у описі якогось із 3 типів індивідів у спілкуванні? Ви можете прослідкувати певні характерні ознаки? Діліться своїми думками, обговоримо це на сеансі.